1. Основні принципи організації поточного і підсумкового контролю

1.1. Оцінювання результатів навчання студентів здійснюється за накопичувальною бально-рейтинговою системою, основною метою якої є регулярна й комплексна оцінка результатів навчальної діяльності та сформованості компетентностей студентів.

1.2. Оцінювання компетентностей студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю успішності.

Оцінювання з нормативних дисциплін (дисципліни циклу: гуманітарної підготовки, природничо-наукової та загальноекономічної підготовки, професійної підготовки) здійснюється на основі результатів підсумкового контролю, який включає результати поточного контролю успішності та іспиту.

Оцінювання з навчальних дисциплін за вибором студентів проводиться на основі результатів поточного контролю, що включає результати поточної успішності та результати комплексної контрольної роботи (колоквіуму) або іспиту.

1.3. Об'єктом оцінювання рівня сформованості компетентностей студентів є прог­рамний матеріал навчальної дис­ципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно пе­ре­ві­ряється під час поточного контролю та на іспиті.

1.3.1. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння пев­ного матеріалу, вироблених навичок, проведення розрахункових робіт, вмінь самостійно опрацьо­вувати інформацію, здатності самостійно осмислити зміст теми чи розділу, вмінь публічно чи письмово представляти певний матеріал (презентація).

1.3.2. Завданнями підсумкового контролю є перевірка розуміння та засвоєння студен­том програмного матеріалу в цілому, розуміння логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, вміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дис­ципліни тощо.

1.4. Оцінювання здійснюється у балах. Максимальне значення балів дорівнює 100 (від 1 до 100 балів включно) для окремої навчальної дисципліни, практики, курсової роботи/проекту і тренінгу за семестр.

Бальна оцінка – це кількість балів, одержаних у підсумку впродовж семестру. Екзаменаційна складова бальної оцінки – це частина бальної оцінки, яку студент може набрати тільки під час складання іспиту з навчальної дисципліни.

Показники успішності студентів у системі оцінювання за шкалою ECTS

 

Шкала ECTS

Статистичні критерії шкали ECTS

Пояснення

A

Excellent

Кращі 10 %

Кредит зараховано. Контрольні заходи виконано лише із незначною кількістю помилок

Відмінно

B

Very good

Наступні 25 %

Кредит зараховано. Контрольні заходи виконано вище середнього рівня з кількома помилками

Дуже добре

C

Good

Наступні 30 %

Кредит зараховано. Контрольні заходи виконано правильно з певною кількістю суттєвих помилок

Добре

D

Satisfactory

Наступні 25 %

Кредит зараховано. Контрольні заходи виконані непогано, але зі значною кількістю недоліків

Цілком задовільно

E

Sufficient

Останні 10 %

Кредит зараховано. Виконання контрольних заходів задовольняє мінімальні критерії

Задовільно

FX

Fail

Два типи неуспішності студентів

Кредит не зараховано. Студенту надається можливість скласти оговорені контрольні заходи для поліпшення підсумкової оцінки

Недостатньо

F

Кредит не зараховано. Студент повинен повторно освоювати навчальний матеріал дисципліни (модуля)

Незадовільно

 

Переведення показників успішності студентів у систему оцінювання за відповідною шкалою

 

Відсоток студентів, які зазвичай успішно досягають відповідної оцінки

Оцінка за шкалою ЕСТS

Оцінка за бальною шкалою,
що використовується
в ХНЕУ ім. с. кузнеця

Оцінка за національною шкалою

10

Відмінне виконання

A

90 – 100

Відмінно

25

Вище середнього рівня

B

82 – 89

Добре

30

Взагалі робота правильна, але з певною кількістю помилок

C

74 – 81

25

Непогано, але зі значною кількістю недоліків

D

64 – 73

Задовільно

10

Виконання задовольняє мінімальні критерії

E

60 – 63

Потрібне повторне перескладання

FX

35 – 59

Незадовільно

Повторне вивчення дисципліни

F

1 – 34

 

2. Порядок ліквідації академічної заборгованості

2.1. Студентам, які після складання іспиту (заліку) одержали сумарну оцінку, що не перевищує 59 балів, або не з'явилися на іспит, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість відповідно до графіка ліквідації академічної заборгованості за встанов­леними в університеті правилами.

2.2. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, включаючи залік, або не з'явилися на іспит чи залік без поважних причин, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість відповідно до "Тимчасового поло­ження про порядок оцінювання результатів навчання студентів за накопичувальною бально-рейтинговою системою" і "Положення про порядок ліквідації академічної заборго­ваності студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу", що встановлені в Харківському національному економічному університеті імені Семена Куз­неця. Повторне складання іспитів (заліків) допускається не більше двох разів з кожної навчальної дисципліни: один раз – викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.

2.3. Студент, який одержав більше двох незадовільних оцінок, включаючи залік та іспит, відраховується зі складу студентів за академічну неуспішність.

У разі отримання оцінки "незадовільно" (35 – 59 балів) з навчальної дисципліни, курсової роботи чи практики студент має право на два перескладання: викладачу та комісії. Замість перескладання навчальної дисципліни комісії студент може вибрати повторне її вивчення в наступному навчальному періоді. Стипендія студентові у даному випадку не призначається.

У разі отримання оцінки "незадовільно" (1 – 34 бали) студент зобов'язаний пов­торно вивчити навчальну дисципліну, пройти практику чи виконати курсову роботу в на­ступному навчальному періоді.

Повторне вивчення навчальних дисциплін, проходження практики та виконання курсових робіт планується за рахунок власного часу студента і не фінансується з бюджет­них коштів.

2.4. Середній бал для розрахунку стипендій та зведених академічних показників розраховується з використанням еквівалента оцінки за національною шкалою.

 

3. Відрахування студентів з університету

3.1. Студенти, які одержали під час сесії більше двох академічних заборгованостей та у випадках накопичення більше двох академічних заборгованостей, відраховуються з університету за поданням декана та рішенням ректора.

3.2. Студенти, які не з'явились на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку і мають академічну заборгованість.

3.3. Студент може взяти перерву в навчанні (академічну відпустку, повторний курс) згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеного у "Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти" від 06.06.1996 р. № 191.

3.4. Студенти, які не ліквідували академічну заборгованість до закінчення навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями "бакалавр", "спеціаліст" та "магістр", відраховуються з університету та отримують академічну довідку встановленого зразка. Після ліквідації всіх заборгованостей у термін до трьох років студенту видається диплом.